Ось і настав цей день – день прощання зі школою. Попереду незвідана даль.  Позаду – батьківський поріг, розквітла калина, протоптана стежка у шкільному дворі, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці… Знайти себе, своє місце у житті, вирости і вижити, бути завжди людиною – що є святішого і дорожчого?

           Уся шкільна родина зібралася на традиційне свято випускного вечора.

           Заступник директора з навчально-виховної роботи Кравченко Ніна Іванівна  зачитує наказ про випуск учнів із школи, а директор Грицак Наталія Іванівна вручає атестати. До вітань директора приєднуються батьки, родичі, друзі. Зворушливі і щирі виступи прозвучали від першої вчительки Горлінської Ірини Сергіївни, класних керівників Тиндика Павла Олексійовича та Коваленко Олени Олегівни , отця Василія ,  секретаря сільської ради Мельника Леоніда Андрійовича та зворушливе музичне вітання від вчителя музики Гавронщинської ЗОШ Хоменка Олега Володимировича.

        Слово відповіді взяли дев’ятикласники . Звучали слова подяки вчителям, батькам.

         Хвилюючим був цей день не лише у дітей. Не менше хвилювалися і їхні батьки. Відчували, як шалено б’ється серце а то і зовсім десь зникав його стукіт, бо у вирій життя полетять їх пташенята. За давньою традицією, благословили в дорогу.

          Чимось школа сьогодні схожа на осіннє дерево, від якого відриваються і відлітають назавжди 5 яскравих, неповторних листочків. Що чекає їх в майбутньому? Як складеться їхня доля?

         До школи прийдуть нові діти і вона, як турботлива мати, буде виховувати їх, навчати, наставляти і випускати в життя.

          Дорогі випускники! Запам’ятайте себе такими молодими, гарними, романтичними, з іскорками довіри до життя, надії на сповнення всіх мрій та сподівань.

          Не забувайте, що навчалися ви для того, щоб розум і серце віддати людям. Не заплямуйте доброго імені свого роду, честі школи, котра дала вам путівку в життя.

          Щасливої вам дороги!